Готель-замок «Вежа Ведмежа» 

Біля села Волосянка, що на межі Львівщини, Закарпаття і Івано-Франківщини розташувався у самому серці Карпат готель-замок "Вежа Ведмежа". Він дарує своїм гостям не просто комфортабельний і цікавий відпочинок в Карпатах. Ставши гостем у "Вежа Ведмежа", Ви потрапите в дивовижне місце, де панує Краса, Романтика і Затишок. Місце, де Казка стала Реальністю…

На Вас чекає:

• унікальний інтер'єр готелю і апартаментів;

• романтична атмосфера затишного Середньовічного замку;

• смачна та багата кухня;

• найбільший і найцікавіший у Карпатах мотузковий парк "Ведмежа Лазалка" доступний як для дітей, так і для дорослих

• патріотичний Курінь "Мохнач" сучасний пейнтбольний майданчик, тир і навіть справжня повстанська Криївка!

​Легенда готелю

- Пречиста Діво, спаси і допоможи! - з такими словами кинувся Лицар у бій з розбійниками, що оточили його. Гострий меч, який вірно рятував Лицаря у жорстоких двобоях, раз по раз спускався на голови лихих людей.

  Неочікуваний був кривавий бій. Поволі їхав собі сонячними стежинами Карпатських гір шляхетний Лицар. Славу великого воїна здобув він у далеких країнах. Віз з собою дорогоцінні трофеї. Власне,  багата збруя та блиск обладунків вершника спокусили лиходіїв.

 - Не чекайте на ласку, лиходії! - розсікав мечем безстрашний воїн. Та вбили його коня, впав Лицар на землю... Ось вже близько налиті кров'ю очі, тягнуться жадібні руки, завдаючи ножем удар за ударом.

  І раптом заклякли розбійники. Несамовитий крик жаху пролунав із спотворених злістю вуст. В паніці кинулися розбійники врозтіч. Не відразу зрозумів Лицар, що сталося. А коли побачив, сам скам'янів від страху: ламаючи кущі на галявину вийшла величезна Ведмедиця. Встала на задні лапи і звступила собою сонце.

  Але не чіпала Ведмедиця Лицаря - обійшла навкруги, сіла осторонь і охороняла пораненого. Лише як почулися голоси людей, що поспішали на допомогу, поволі піднялася та зникла в лісі.

 - От так  Свята Діва-спасительниця, - тільки подумав Лицар і знепритомнів.

  А добрі люди прийняли Лицара, вилікували. І міг би він далі вирушати у пошуках слави та щастя, та не схотів.

  Минули роки. Інколи Ведмедиця влітку приходила до Лицара похизуватись своїми ведмежатами, та тільки недовгим був її вік. І тоді побудував Лицар на пам'ятному місці башту  "вежу" по-місцевому. І назвав її "Вежа Ведмежа".

Місце, де зупиняється час…

Місце, де мрії збуваються…

Готель “Деренівська Купіль”

Історія готелю

У 1692 році слава про Деренівку швидко ширилася Європою. У письмових пам’ятках династії Габсбургів згадується цілюща вода DERENUS SILBERS WASSER.

1705 року, під час війни між трансільванським князем Ференцем II Ракоці та Габсбургами, SLATINO спалили вщент. Але після закічення бойових дій готель відбудували. 

У 1913 році «Деренівські купелі» (DERENÓI FÜRDŐ) офіційно були названі об’єктом, рекомендованим для відвідин в Австро-Угорщині.

У 1935 році відомий вчений Франтішек Візнер у дослідженні " Мінеральні води Підкарпатської Русі" сказав так: "Як науковець, маю честь особисто рекомендувати її до вжитку і місцевим мешканцям, і всім громадянам Чехословацької республіки."

1989 р.у радянські часи на території урочища існував санаторій союзного підпорядкування «Кооператор», до якого з’їжджалися відпочивальники з усього СРСР.

На даний час Готель “Деренівська Купіль”   пропонує  спа-центр “Срібні Терми” із сауною, римською паровою лазнею, крижаним фонтаном, напівкритим басейном із термальною водою та відкритим басейном із прісною водою. Також надаються послуги масажу. На території облаштовано безкоштовну приватну парковку.

У світлих апартаментах облаштована зона відпочинку з телевізором з плоским екраном та кухня з холодильником, плитою і чайником. В усіх зонах помешкання доступний безкоштовний Wi-Fi.

Дендропарк Деренівської Купелі

Що може бути краще за букет квітів? Звичайно, що тільки цілий сад найрізноманітніших квітів. Саме тут  у колекції – понад 5 тисяч видів і сортів рослин з усього світу.

Квітковий пік стартує у квітні, коли вибухає сакура.

Червень вкриває територію магнолією літньою, наче пензликом наносить легкі білосніжні малюнки. А контрастує з тендітною магнолією пістрявий лілійник. Цвіте вейгела, дейція, чубушники та дерен Коуза.

Липень розмальовує територію у пастельні кольори гортензії, у різноманітні відтінки гібіскусу трав’янистого й кельрейтерії.

У серпні завершує свій час яскрава й стримана водночас гортензія, а ось гібіскус сирійський впевнено квітне до середини вересня.

Замок-санаторій Карпати Чинадієво - Астрономічний палац Шенборнів 

П'ятикутний палац графів Шенборнів збудовано 1890 р. в урочищі Берегвар (поселення "на берегах", у горах) у дусі романтизму з елементами англійської архітектури, за астрономічним принципом: 365 вікон (як днів у році), плюс одне замуроване (на випадок високосного року), 52 кімнати (тижні), 12 входів (місяці), а також 4 вежі (пори року). На вежі встановлено дзвін, який б'є щогодини, а також куранти і флюгери на шпилях. 

Палац-санаторій дуже легко знайти. Прямуючи власним автомобілем трасою Київ-Чоп, потрібно зупинитися біля самого закладу між населеними пунктами Сусково та Чинадійово. Якщо ж ви оберете громадський транспорт, то найпростіше доїхати електричкою Львів-Мукачеве до станції Карпати. Сама станція, до речі, теж збудована у формі мініатюрного замку. 

Історія 

Історія українського Закарпаття тісно переплетена з долею Шенборнів — чи не найбільших землевласників, статечних аристократів, яким волею австрійського цісаря були подаровані чисельні закарпатські землі. До Шенборнів на території сучасної Закарпатської області володарювали різні аристократичні династії: водночас славна і сумнозвісна родина Баторі — Баторіїв. Стефан Баторій посідав польський та литовський престоли, а от його рідна племінниця Ержебет отримала прізвисько “кривава графиня”. Її було засуджено і кинуто до в’язниці за вбивства молодих дівчат, в крові яких вона начебто купалась, щоб зберегти красу та молодість. Від Софії Баторі закарпатські землі перейшли до її невістки — Ілони Зріні та її сина Ференца II Ракоці. Після поразки угорського повстання, очолюваного родиною Ракоці, землі були конфісковані австрійською короною — а згодом прихильний цісар подарував їх Шенборнам. Так на закарпатських землях з’явилась поважна німецька династія, яка почала господарювати з типово німецькою педантичністю.

Аристократам подобалось відпочивати у свої володіннях, тож графи приїжджали сюди на полювання і запрошували своїх світських друзів. Мальовнича місцевість вабила нових власників, які отримали її “у довічне володіння”, тому було обрано чарівний куточок — і в ньому побудовано дерев’яний мисливський будиночок. “Чарівним куточком” було призначено урочище Берегвар — через півстоліття замість невеличкого будинку тут звели палац, який отримав свою назву від урочища, де він розташований. Але люди від самого початку називали резиденцію просто “палац Шенборнів”

Легенда санаторію

Подейкують, ніби один з графів був страшним ревнивцем. Він постійно слідкував, чи не зраджує йому дружина. Через це граф навіть не міг зосередитися на полюванні й постійно вертався до своєї резиденції з пустими руками. Одного разу він зустрів у лісі місцеву ворожку, яка запропонувала спосіб перевірити, чи вірна йому дружина. Ворожка запропонувала своєрідну ордалію, “суд Божий”. Якщо графиня неушкодженою спуститься з Соколових скель — вона вірна і завжди була вірною. Соколові скелі — крута кам’яна стіна навпроти палацу, але графиня легко спустилась з майже вертикальної скелі, довівши свою чесноту. Проте, опинившись внизу, вона одразу ж покинула графа — через те, що він так легко погодився піддати її життя ризику. Переповідають, ніби після смерті графині у палаці почав з’являтися її привид — примара жінки у чорному вбранні.

Фільми 

На території замку й біля нього знімали не один фільм. Про це йдеться у дослідженні  кінорежисера та радіоведучого з Ужгорода Олексія Уманського. Майже годинну документальну стрічку під назвою «Небо, гори і кіно» він зняв нещодавно. Якраз на 18-й хвилині й згадується палац Шенборнів. У 1966-му тут відбувалися зйомки фільму «Снігова Королева». Знімали також одну з серій «Сімнадцяти миттєвостей весни» зі Штірліцом. А от білоруська кіностудія зробила у своїй кінострічці «Не залишай» (1989 рік) палац резиденцією короля. Тут знімали цікавий двобій на шпагах.